Коли українці святкують Масницю 2024 року — нова дата та важливі традиції

В Україні останній тиждень, що передує початку Великого посту, є дуже особливим, адже він присвячений проводам зими та зустрічі весни. Називається він Масниця, Колодій або ж Сиропусний тиждень. Цей період наповнений веселощами, смачними стравами, неповторними українськими обрядами, звичаями, традиціями та прикметами.

Коли українці будуть відзначати свято Масниця 2024 року, як варто провести цей час та про які особливості святкування в Україні слід знати, Новини.LIVE розповідає далі в матеріалі. 

Коли буде Масниця 2024 року

Оскільки Масниця прив’язана до Великого посту та Великодня, дати святкування з року в рік змінюються. 

Цьогоріч Сиропусний тиждень розпочнеться у понеділок, 11 березня. А завершиться 17 березня, у Прощену неділю.

Історія свята Масниця 

Це свято виникло на наших землях ще за часів язичництва. Цей особливий період знаменував вшанування бога Сонця, який пробуджує природу після довгої зими. Люди нарешті прощалися з зимою та зустрічали весну. 

Крім того, вшановували Колодія — бога шлюбу, примирення та злагоди. Він приходить до людей у цей тиждень, аби допомогти їм відновити втрачені за зиму сили та пробудитись разом із першим подихом весни. 

У дохристиянські часи свято припадало на день весняного сонцестояння. Але з настанням християнства дату прив'язали до початку Великого посту.

Щоб задобрити бога Сонця, люди приносили для нього такий собі хліб або коржик у вигляді Сонця, а саме — млинець. 

Науковці достеменно не визначили, коли вперше виникла ця страва. Проте, за деякими версіями, наші предки зналися на млинцях ще до нашої ери. Перше документальне підтвердження, в якому згадується про них, датується IX століттям нашої ери.

До речі, вчені допускають, що назва "млинець" утворилася від слова "млин" і саме їх люди навчилися пекти першими.

Українські традиції, звичаї та обряди на Масницю 

Наші предки перед Масницею обов'язково прибирали оселю, робили усю важку роботу, аби уникнути її у період гулянь.

В масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були вареники та млинці. В основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна.

Один з давніх звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.

Також у цей період їли багато сиру, сметани та масла. Особливою стравою були мандрики — "кульки" з домашнього сиру, пшеничного борошна і яєць, які смажили або відварювали у воді.

Також розповсюдженим обрядом на Масницю був "колодій". Хлопцям, які не одружилися за рік, прив'язували до руки колодку. Колодка була своєрідною карою за те, що хлопець або дівчина не одружились, не створили сім'ю. Колодка могла бути справжньою або символічною. Аби її зняти, треба було відкупитись.

Після прийняття християнства свято залишили, додавши у нього нові сенси. Тож, сьогодні Масницю називають ще Сиропусним, Мясопустним або Сирним тижнем. Віряни у цей тиждень намагаються простити ближнім усі образи й самі просять прощення. Це час для примирення з собою та іншими. Звичайно, за тиждень до Великого посту намагалися наїстися того, що не можна вживати у піст — молочні продукти, яйця, рибу та м'ясо. 

В традиціях Масляної закріпилося особливе значення за кожним днем тижня: 

• Понеділок — Зустріч Масляної, слід пекти перші млинці й пригощати ними інших, особливо — незаможних. Заміжні молодиці мали право взяти куму або подругу і піти розважитися;
• Вівторок — Загравання, наші предки у цей день проходили на так звані оглядини — батьки поспішали засватати дітей до початку посту. Були й ті, що шукали свою половинку без допомоги батьків на гуляннях;
• Середа — Тещині млинці, зять обов'язково йде у гості до тещі. За кількістю частування на столі у тещі можна було судити, чи задоволена вона вибором своєї доньки. Також середа вважалася невістчиним днем: свекор мав одарувати невістку новенькою сорочкою, просто за те, що вона в нього така прекрасна є;
• Четвер — Розгуляй або Широка Масляна, заведено веселитися й не думати про турботи;
• П'ятниця — Тещині вечірки, цього дня вже тещу пригощають млинцями та варениками;
• Субота — Посиденьки зовиці, заведено збиратися сім'ями, навідуватися до родичів. Найчастіше до молодих невісток на святковий стіл з млинцями приходили сім'ї чоловіка;
• Неділя — Проводи Масляної або Прощена неділя. Заведено просити вибачення за свої вчинки, пишно закінчувати святкування, поминати покійних.

Що не можна робити на Масницю

Звичайно, як і у будь-яке свято, на Масницю існували певні заборони, яких варто було дотримуватися, щоб уникнути біди та нещасть. 

Так, під час Сиропусного тижня не можна: 

• сумувати;
• сваритися;
• ображатися;
• скупитися;
• відмовляти в допомозі;
• різати страви ножем, особливо млинці та вареники;
• запрошувати гостей в неприбрану оселю. 

Які існували прикмети на Масницю 

Наші предки вірили у такі прикмети: 

• Якщо на Масляну прийшли непрохані гості, родину чекають щастя та радість.  
• На Масляному тижні похолодало — літо буде прохолодним.
• Якщо в середу поїсти гороху, а в четвер — млинців, то увесь рік у вас буде вдосталь грошей. 
• Чим більше на Масляну напекти млинців — тим щасливішим буде рік.
• Якщо дівчина першим бачила в день свята чоловіка, значить скоро зустріне судженого.
• Якщо на Сиропусний тиждень погана і мокра погода, весна буде ранньою.
• Якщо у свято багато бурульок на дахах, врожай цьогоріч буде гарним.
• Синички голосно співають — весну віщують.

Раніше ми повідомляли, коли зустрічати китайський Новий рік 2024 року та як слід це робити, щоб залучити щастя та добробут. 

Також ми писали, коли та які важливі дати та свята відзначатимуть українці в січні 2024 року.